![]() |
![]() |
![]() ![]()
|
![]() ![]() |
|
|
|
Біохімія
На сьогодні ЦНДЛ є базою для виконання фрагментів докторських та кандидатських дисертацій, які пов’язані з виконанням різного виду лабораторних досліджень, надає активну дослідницьку та консультативну допомогу кафедрам академії у виборі матеріалів та методів досліджень.
Зараз у ЦНДЛ виконується широкий спектр методик, починаючи від простих визначень біохімічних показників, закінчуючи новими сучасними методиками.
Всі визначення виконуються, виходячи з правил забору та підготовки біологічного матеріалу, з урахуванням норм контролю якості лабораторних досліджень. |
|
|
Морфологія
У складі ЦНДЛ є лабораторія морфології та мікроскопії, в якій проводяться загальні та спеціальні методики для гістологічної обробки різних видів тканин, отримання зрізів на санному та заморожуючому мікротомах, фарбування зрізів по стандартних та спеціальних методиках, у т.ч. гістохімічних.
Співробітники морфологічної групи проводять експерименти на тваринах з метою моделювання різних патологічних станів систем організму та апробації нових методик лікування (хірургічного втручання) з подальшою оцінкою структурно-метаболічного стану тканин. Також вивчається дія різних екзогенних та ендогенних факторів на системи організму. Виконується цифрова фото- та відеодокументація гістологічних та інших мікропрепаратів. |
|
|
Імунологія
ЦНДЛ виявилась однією з перших в Україні, де було впроваджено такий сучасний метод дослідження, як імуноферментний аналіз (ІФА, 1989), електронно-мікроскопічні, імунохімічні методи та ін. Для проведення НДР розроблено ряд методик: тест-система для визначення антитіл до різних типів колагену за допомогою ІФА, для визначення надмолекулярної організації колагену шляхом дозованої деструкції ферментами з наступним аналізом електрофорезом у поліакриламідному гелі та ін.
Крім створення нових методик лабораторного аналізу і впровадження ІФА в практику, виконана робота з розвитку різних методів екстремальної кріотерапії людини, методів моніторингу стану пацієнта за допомогою обладнання власної розробки спеціальних електродів і т.п. (замовлення МОЗ України).
ЦНДЛ брала участь у створенні нових видів сорбентів і методів діагностики лікування, впровадження їх у практику спільно з кафедрами академії. |
|
|
Імуноцитохімія
Розробляються для впровадження в практику нові методи імуноцитохімії, що дозволять ідентифікувати тканинні компоненти в результаті специфічної реакції антиген-антитіло, продукт якої можна спостерігати візуально.
В тому числі імунофлюоресцентні методи – з використанням флуорохромів (наприклад, ФІТЦ – флуорисцеінізотиоцинат).
Визначення дифернціювальних антигенів Т-лімфоцитів.
Визначення кількості В-лімфоцитів, які мають поверхневі імуноглобулінові рецептори.
Крім того, імунопероксидазний метод (з пероксидазою хріну), лужнофосфатазний та основна модифікація імунопероксидазного методу – авідин (стрептавідин)-біотиновий.
Ці методи дозоляють встановити локалізацію рецепторів поверхневих мембран, імуноглобулінів, ферментів. Вони використовуються для діагностики пухлин та лейкозів. |
|
|
Гемостаз
На сьогодні в ЦНДЛ проводяться дослідження системи гемостазу. Однією з методик оцінки структурно-функціональних властивостей тромбоцитів в клінічній практиці та в експериментальній роботі, яку засвоїли та впровадили співробітники лабораторії, є агрегатометрія.
Дослідження тромбоцитарної агрегатометрії знайшли застосування в:
Агрегатометрія може бути використана для діагностики спадкоємних вроджених аномалій тромбоцитів, діагностики придбаної патології тромбоцитів гіпо- і гіперагрегаційного характеру, оцінки антиагрегаційної ефективності фармакологічних препаратів, добору адекватної антиагрегантної терапії, оцінки життєздатності тромбоцитарної маси при переливанні крові.
З використанням даної методики виконані докторські й кандидатські дисертації в різних напрямках медичних досліджень.
Агрегація тромбоцитів досліджується на агрегометрі AP 2110 "Solar" фотометричним методом. У якості індукторів агрегації використовуються аденозиндифосфат (АДФ), адреналін, колаген, ристоміцин та інші індуктори агрегації.
При аналізі агрегатограм оцінюються інтенсивність агрегації, швидкість, форма кривої, наявність однієї або двох хвиль, а також наявність дезагрегації. |



