![]() |
![]() |
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
![]() ![]() |
|
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Клінічна ординатура є вищою формою
підвищення кваліфікації лікарів–спеціалістів з певного фаху у вищих медичних
закладах освіти III–IV рівнів акредитації, закладах післядипломної освіти та
клінічних науково–дослідних інститутах, центрах, тощо.
Клінічна ординатура забезпечує одержання
лікарем вищої кваліфікації на основі раніше здобутої освіти у вищому медичному
зкладі освіти III–IV рівнів акредитації і закладах післядипломної освіти та
набутого досвіду практичної роботи лікарем–спеціалістом з певного фаху.
Основним завданням клінічної ординатури є
поглиблення професійних знань, підвищення рівня умінь та навичок
лікаря–спеціаліста за його основним лікарським фахом.
Для іноземних громадян тривалість навчання в клінічній ординатурі може бути подовжено за дозволом Міністерства охорони здоров'я України ще на 1–2 роки.
Іноземні громадяни можуть за дозволом Міністерства охорони здоров'я України бути прийняті до клінічної ординатури безпосередньо після закінчення вищого закладу освіти і отримання кваліфікації спеціаліста “лікар”.
Кожному лікарю одночасно з його зарахуванням до клінічної ординатури ректором (директором) вищого закладу освіти (наукової установи) призначається керівник із числа докторів (кандидатів) наук або професорів (доцентів) – співробітників кафедри (відділу, лабораторії), де лікар проходить навчання в клінічній ординатурі. Керівник консультує клінічного ординатора з практичної та наукової проблематики, контролює виконання ним індивідуального навчального плану та несе особисту відповідальність за його якісну науково–практичну підготовку.
Підготовка клінічних ординаторів
проводиться під керівництвом висококваліфікованих спеціалістів за
індивідуальним планом, який розробляється завідувачем кафедрою (відділом,
лабораторією), враховуючи при цьому специфіку подальшої роботи клінічного
ординатора, і затверджується ректором (директором)вищогозакладуосвіти (наукової
установи). Індивідуальний план підготовки клінічного ординатора затверджується
не пізніше ніж через місяць з моменту його зарахування до клінічної ординатури.
Індивідуальний план підготовки лікаря в
клінічній ординатурі складається в трьох примірниках, із яких один примірник
направляється в особову справу клінічного ординатора, що зберігається у відділі
науки вищого закладу освіти (наукової установи), другий примірник зберігається
на кафедрі (у відділі, лабораторії), третій примірник знаходиться у клінічного
ординатора.
Індивідуальний навчальний план підготовки
в клінічній ординатурі з конкретного лікарського фаху включає в себе вивчення
основної спеціальності, низки суміжних клінічних дисциплін, медичної
статистики, клінічної біохімії та фармакології, медичної генетики тощо.
За час навчання в клінічній ординатурі
лікарі повинні у встановлені
терміни:
Особи, які навчаються в клінічній ординатурі, мають право:
Лікарям, які закінчили навчання в клінічній ординатурі, вищим закладом освіти (науковою установою) видається свідоцтво за встановленою формою.